Як діяти, якщо учень говорить про самоушкодження або небажання жити

Ситуація → реакція

Ситуація. Після уроку учень тихо каже: «Я не хочу жити» або показує свіжі ушкодження.

1. Що зробити одразу. Переведіть розмову в спокійне місце, де вас не чують інші, і попросіть колегу непомітно покликати відповідальну особу. Скажіть, що раді, що учень розповів. Коротко уточніть, чи він зараз у небезпеці або вже травмувався. Якщо ризик безпосередній чи є травма, не залишайте його самого й негайно викликайте допомогу за аварійним порядком Ліцею.
2. Що сказати. «Дякую, що сказав/ла мені. Я сприймаю це серйозно. Зараз покличемо дорослого, який може допомогти, і я побуду поруч».
3. Чого не робити. Не залишайте дитину саму за безпосереднього ризику й не обіцяйте абсолютної таємниці.
4. Коли передати далі. Негайно передайте інформацію керівнику та психологу/соціальному педагогу за порядком Ліцею. Якщо є безпосередня загроза життю, спроба самоушкодження чи травма — залучіть екстрену медичну допомогу відповідно до плану закладу. Повідомлення родині узгоджуйте з керівником; якщо учень називає когось із родини джерелом небезпеки, спершу дійте за процедурою захисту дитини й не передавайте його цій особі без перевірки безпеки.
5. Що зафіксувати. Запишіть дату, час, дослівні ключові слова, видимі факти, негайні дії та кому й коли передано інформацію. Зберігайте запис у визначеному захищеному місці; не розсилайте його в загальний чат і не просіть учня повторювати історію кільком дорослим.