Учням, батькам і педагогам
Різні реакції можливі
Після втрати, вимушеного переїзду або подій війни дитина може хотіти говорити про те, що сталося, мовчати, ставити практичні запитання або зосереджуватися на звичних справах. Реакції та потреби різняться. Не варто робити висновок про стан дитини за однією поведінкою або вимагати від неї розповісти історію перед іншими.
Якщо зміни в самопочутті або поведінці турбують дитину чи дорослих, можна обговорити їх із психологом. Мета першого звернення — зрозуміти потребу та можливі наступні кроки, а не змусити дитину пережити події ще раз у розмові.
Що можна повідомити
Родина або дитина може сказати стільки, скільки потрібно для обговорення підтримки в Ліцеї: наприклад, що дитина пережила втрату, їй важко зосередитися або вона не хоче відповідати на запитання однокласників. Подробиці події не потрібно переказувати всьому колективу.
Варто окремо погодити, що можна повідомити вчителям, хто саме це зробить і навіщо. Запитайте фахівця про межі приватності та про те, як врахують побажання дитини в межах його обов’язків.
Домовтеся про конкретну підтримку
Дитина може по-різному сприймати уроки чи події, які нагадують про пережите. Замість загальної обіцянки «бути уважнішими» обговоріть конкретну ситуацію: хто може відповісти на запитання дитини, як вона може повідомити про складність і з ким дорослі уточнять подальші дії. Можливості Ліцею потрібно з’ясувати безпосередньо.
Якщо потрібна підтримка поза Ліцеєм, попросіть пояснити можливі напрямки звернення. Психолог Ліцею не замінює лікаря або спеціалізовану допомогу, коли вона потрібна. Якщо є безпосередня небезпека, дійте за окремим маршрутом допомоги при небезпеці.
Для вчителя та класу
Не просіть дитину пояснювати особисті обставини перед однокласниками і не повідомляйте класу подробиць без з’ясування підстав та потреби. Якщо виникає складне запитання на уроці, можна обговорити з фахівцем, як відповісти, не розкриваючи приватну інформацію.
Підтримка може включати звичайну передбачуваність і можливість звернутися до знайомого дорослого, якщо дитина цього хоче. Попросіть саму дитину або її родину сказати, що зараз корисно, а що створює додаткову складність. Потреби можуть змінюватися, тому домовленості варто переглядати разом.
Як звернутися
Особисто або через приймальню
Уточніть у фахівця чи приймальні час і спосіб зустрічі. На початку достатньо сказати, що хочете поговорити з психологом або соціальним педагогом.
Приймальня · (032) 291-33-07Контакти та звернення
Робоча пошта психолога вказана у його профілі. Для письмового звернення використовуйте чинний розділ форм і звернень Ліцею. Особисті подробиці можна обговорити вже з відповідним фахівцем.
Профіль психолога Профіль соціального педагога Форми та зверненняДомовленість про зустріч не означає згоду на будь-які подальші процедури. Якщо йдеться про насильство — діє окремий порядок повідомлення.
На чому ґрунтується ця інформація
Професійні функції визначені законодавством. Практичні пояснення допомагають підготувати запит; конкретний формат роботи узгоджують із фахівцем.
Роз’яснення освітнього омбудсмена про психологічну службу, допомогу та інші місця, де її можна отримати.
Стаття 76 стосується психологічної служби і соціально-педагогічного патронажу; стаття 30 — відкритості інформації закладу освіти; стаття 55 — прав батьків.
Наказ МОН № 509 визначає засади, завдання і функції психологічної служби в системі освіти.