Спершу безпека й базові потреби. Потім спокійна присутність, посильний ритм і допомога фахівця, якщо стан суттєво заважає життю.
- 01Захист
Безпека й базові потреби.
- 02Присутність
Спокійний контакт без примусу.
- 03Опори
Кілька передбачуваних дій.
- 04Допомога
Фахівець за потреби.
Спочатку — те, що відбувається зараз
Під час реальної небезпеки дотримуйтеся офіційних інструкцій і переходьте в безпечне місце. Психологічні вправи не замінюють захист. Якщо дитина травмована або її стан потребує невідкладної допомоги, телефонуйте 103 чи 112.
Після складної події не вимагайте докладної розповіді одразу. Запропонуйте воду, їжу, доступ до туалету, тепло й присутність безпечного дорослого відповідно до обставин.
Що можна сказати
«Те, що сталося, могло налякати. Я поруч. Зараз ми зробимо те, що допоможе бути в безпеці. Ти можеш говорити або просто побути зі мною».
Не обіцяйте «нічого поганого більше не станеться», якщо цього не можна гарантувати. Краще поясніть доступний план: де ви будете, як зв’яжетеся, хто допоможе.
Поверніть кілька опор
- Посильний час їжі, відпочинку та сну.
- Зрозумілий план найближчої частини дня.
- Можливість рухатися й робити знайому приємну справу.
- Менше повторного перегляду тривожного контенту.
- Попередження про зміни, коли це можливо.
Після недосипання або сильного стресу навчальний обсяг може потребувати тимчасового перегляду. Домовтеся з Ліцеєм про пріоритети, не змушуючи дитину докладно описувати пережите всім учителям.
Коли звертатися до фахівця
Зверніться по консультацію, якщо зміни сну, харчування, поведінки чи настрою стійкі, посилюються або суттєво заважають навчанню, стосункам і повсякденним справам. Не потрібно самостійно визначати діагноз або чекати довільного строку.
Якщо дитина говорить про самопошкодження, смерть або небажання жити, сприймайте це серйозно. Залишайтеся поруч, якщо це безпечно, і залучіть термінову професійну допомогу; за безпосереднього ризику — 112 або 103.
Пояснення відповідно до віку
1–4 класи
Короткі правдиві пояснення й повторення доступного плану. Дитина може повертатися до тих самих запитань.
5–7 класи
Уточнюйте, що дитина вже почула й як зрозуміла. Виправляйте помилки без зайвих страшних деталей.
8–9 класи
Дайте простір для власних реакцій. Не вимагайте демонструвати «правильні» почуття.
10–11 класи
Обговорюйте реальні межі впливу та посильні дії. Старший вік не скасовує потреби в підтримці.
Коли потрібна додаткова допомога
За безпосередньої небезпеки, тяжкого порушення самопочуття або ризику самопошкодження потрібна невідкладна допомога. Цей матеріал не замінює індивідуальної консультації.
Знайти маршрут підтримки →Один крок сьогодні
Запитайте, що допоможе дитині найближчої години, і погодьте простий план. Якщо є ознаки ризику — одразу звертайтеся по допомогу.
Читати українською
ЮНІСЕФ: ментальне здоров’я дітей під час війни ↗«Ти як?»: матеріали для батьків та опікунів ↗Добірка джерел перевірена 20.09.2026. Приклади фраз, схеми та короткі практичні проби — матеріали цієї сторінки. Вони не є діагностикою чи індивідуальним висновком про вашу родину. Частина джерел створена під час пандемії; тут використано загальні принципи підтримки, а не тодішні протиепідемічні правила.