Коротка відповідь. Якщо бачиш сумнівну інформацію, спершу зупинись: знайди автора, первинне джерело й дату, а потім звір твердження ще в одному надійному місці. Не надсилай паролі, документи, адресу чи приватні фото в чат, де не знаєш учасників. Якщо хтось погрожує, принижує або поширює твої матеріали без згоди, збережи докази, заблокуй і повідом про акаунт, звернися до дорослого, якому довіряєш, і попроси про допомогу в школі. За безпеку відповідають не лише діти; дорослі мають допомогти зупинити шкоду. Якщо вже натиснув посилання або передав код, звернися до дорослого й захисти обліковий запис одразу; приховування лише ускладнює відновлення.
14%
Повідомили про булінг
У PISA 2025 учні повідомили, що були жертвами хоча б одного виду булінгу кілька разів на місяць або частіше.
OECD, PISA 2025: результати для українських регіонів (17 із 27)
3%
Окремий показник кібербулінгу
Учні повідомили про публікацію про них прикрої інформації онлайн без згоди кілька разів на місяць або частіше.
OECD, PISA 2025: результати для українських регіонів (17 із 27)
≈45%
U-Report: лише серед респондентів
ЮНІСЕФ повідомляє цю частку, але в релізі не вказані N, метод вибірки й період опитування.
ЮНІСЕФ: опитування U-Report про перевірку інформації та онлайн-ризики
Перевіряй і повідомляй без сорому
У PISA 2025 показник кібербулінгу визначений вузько: учні 15 років повідомляли, чи публікували про них прикру інформацію онлайн без згоди кілька разів на місяць або частіше впродовж останніх 12 місяців. Не перенось цей показник на всі види цифрової шкоди. Інший реліз ЮНІСЕФ наводить 45% серед учасників U-Report, які стикалися з певною формою кібербулінгу, але не повідомляє кількість респондентів, метод формування вибірки чи період збору відповідей; це не частка всіх українських дітей.
Якщо проблема трапилася, не сперечайся з кривдником наодинці. Збережи повідомлення й адресу сторінки, звернися по підтримку та попроси дорослих зафіксувати випадок і узгодити наступний крок.
Два показники OECD із різними визначеннями
Текстова альтернатива. 14% учнів українських регіонів повідомили про хоча б один вид булінгу кілька разів на місяць або частіше. 3% повідомили про конкретний онлайн-випадок: публікацію прикрої інформації про них без згоди з такою ж частотою.
Джерело: OECD, PISA 2025: результати для українських регіонів (17 із 27) Учнівський самозвіт, PISA 2025, 15-річні, українські регіони (17 із 27). Показники мають різні визначення; 3% не охоплює всі види онлайн-шкоди.
МІФ / ДАНІ
Шахрайство легко впізнати з першого погляду
Поширене припущення: «Я не повірю очевидній підробці, отже зі мною такого не станеться».
Що підтримують джерела: Фішинг часто використовує терміновість і довіру до знайомого акаунта; безпечніше самостійно відкрити офіційний сайт і не передавати коди.
Що робити після підозрілого повідомлення
Ситуація 01
Якщо: У класному чаті хтось поширив зображення, яке тебе принижує, і просить інших переслати його далі.
- Збережи підтвердження
Не поширюй матеріал далі; збережи повідомлення, дату й посилання в безпечному місці.
- Звернися до дорослого
Розкажи батькам, учителю або іншій довіреній людині й попроси допомогти зупинити поширення.
- Домовся про наступний крок
Поскаржся на контент у платформі та попроси школу зафіксувати звернення й повідомити, що буде далі.
Ситуація 02
Якщо: Друг надіслав посилання «проголосуй за мене» й просить код із SMS.
- Не передавай код
Зв’яжися зі знайомим через інший канал і перевір офіційний сайт, не відкриваючи лінк.
Ситуація 03
Якщо: Ти вже ввів пароль на сторінці з повідомлення.
- Захисти акаунти
Зміни пароль із чистого пристрою, заверши сторонні сеанси й одразу скажи дорослому.
Поширені запитання
Чи треба повідомляти, якщо не впевнений, що це булінг?
Так, можна описати факти без юридичного ярлика. Дорослі мають допомогти оцінити безпеку й визначити, як діяти.
Чи безпечно перевіряти джерело, якщо там є підозріле посилання?
Не відкривай вкладення й не вводь дані. Перевір автора через незалежний офіційний канал або попроси дорослого.
Що робити, якщо я вже ввів пароль?
З чистого пристрою зайди на справжній сайт, зміни пароль, заверши сторонні сеанси й увімкни двофакторний захист; попроси дорослого допомогти.
Коли обов’язково залучити дорослого?
Одразу, якщо є погрози, вимагання, поширення інтимних матеріалів, фінансовий ризик або небезпека для тебе чи іншої людини.
ДЖЕРЕЛА Й МЕТОД
Що варто знати про ці дані
Перевірено: 23 вересня 2026 року.
Чого ці дані не доводять: U-Report не показує N, метод формування вибірки чи період польового опитування у наведеному повідомленні; його частки не є оцінкою всіх дітей України.
Першоджерела
- OECD, PISA 2025: результати для українських регіонів (17 із 27)
Опитування й оцінювання 2025 року; українські регіони (17 із 27), 7 105 учнів у 294 школах; учасники — 15-річні.
- ЮНІСЕФ: опитування U-Report про перевірку інформації та онлайн-ризики
У пресрелізі наведено результати U-Report, але не вказано кількість учасників, метод формування вибірки й період польового опитування; цифри не є оцінкою поширеності серед усіх дітей України.
- ЮНІСЕФ та «Детектор медіа»: опитування про медіаграмотність
Учасники самостійно долучалися через Telegram-бот; дослідники прямо зазначають, що результат не є репрезентативним.
- Наказ МОН №1646: порядок реагування на випадки булінгу
Чинний Порядок реагування; нова редакція затверджена наказом МОН №961 від 18.06.2026 і діє з 11.08.2026.
- Наказ МОН №961: зміни до порядку реагування на насильство
Наказ МОН від 18.06.2026; нова редакція Порядку №1646.